За попередніми даними моніторингових груп, під час останньої атаки ворог міг застосувати зенітні комплекси С-400, переведені в режим ударів по наземних цілях. Головна проблема застосування таких систем полягає у складності їхнього відстеження.
Як розповів речник Повітряних силЮрій Ігнат оскільки С-400 є штатною системою ППО, вихід її ракети на радарах може першочергово сприйматися як спроба збиття українських дронів над територією рф, а не як цілеспрямований удар по наземних об’єктах в Україні. Батареї виконують подвійну функцію, що фактично маскує підготовку до атаки.
Ситуацію, коли звуки вибухів випереджають сирену, диктує фізика, характеристики озброєння та логістика обміну даними. Ракета 48Н6ДМ комплексу С-400 розвиває швидкість до 2500 м/с. При дальності пуску від 230 км підлітний час до цілі становить лише 2,5–4 хвилини. Балістичні цілі рухаються настільки швидко, що системи раннього попередження просто не встигають своєчасно обробити дані.
До того ж інформацію про виходи балістики українські військові здебільшого отримують від західних союзників. Поки дані про пуск фіксуються системами партнерів, передаються до України та запускають централізоване оповіщення, ракета фізично випереджає цей цифровий сигнал.
Нагадаємо на dev.ua вийшов матеріал про проєкт панєвропейського балістичного щита Freyja, який вже може почати збивати російську балістику вже цієї зими.
/
У ніч проти 8 липня Київ зазнав чергової атаки — серія з п’яти вибухів пролунала до того, як у місті оголосили повітряну тривогу. Розповідаємо, чому так стається.
